Перелік професій (1805-2005 рр.)

1. Авіамеханіки

2. Авіатехніки

3. Автомобілісти

4. Автослюсарі

5. Агрономи

6. Акумуляторники

7. Архітектори

8. Банкіри

9. Бармени

10. Бетонники

11. Бізнесмени

12. Бляхарі

13. Боксери

14. Бондарі

15. Бурильники

16. Бухгалтери

17. Вагарі

18. Ветеринари

19. Викладачі ВНЗ

20. Вихователі дитячих садків

21. Вишивальниці

22. Водії

23. Воїни-інтернаціоналісти

24. Ворожки

25. Вояки УПА

26. Вчителі

27. Газомірники

28. Геологи

29. Годинникарі

30. Дизайнери

31. Диригенти

32. Діловоди

33. Добрі ґазди

34. Домогосподарки

35. Доярки

36. Дрібні підприємці

37. Дроворуби

38. Друкарки

39. Економісти

40. Експедитори

41. Електрики

42. Електромонтери

43. Журналісти

44. Заготівельники

45. Залізничники

46. Зв’язківці

47. Зварювальники

48. Інженери-автомобілісти

49. Касири

50. Квітникарі

51. Кераміки

52. Кіномеханіки

53. Ковалі

54. Комірники

55. Кондитери

56. Конюхи

57. Кораблебудівники

58. Косарі

59. Кочегари

60. Кравці

61. Кухарі

62. Лаборанти

63. Ліжникарі

64. Лікарі

65. Лісоводи-науковці

66. Лісоруби

67. Ліцитатори

68. Лудильники

69. Маляри

70. Масарі

71. Машиністи кранів

72. Машиністи паровозів

73. Меблевики

74. Медсестри

75. Мельники

76. Механіки з ремонту лічильних машин

77. Мисливці

78. Митники

79. Міліціонери

80. Моряки-підводники

81. Музиканти

82. Нафтовики

83. Няні

84. Овочівники

85. Оператори холодильних установок

86. Офіцери

87. Офіціанти

88. Охоронці

89. Пасічники

90. Педагоги

91. Пекарі

92. Перукарі

93. Пилорамщики

94. Пічники

95. Плиточники

96. Пожежники

97. Поліграфісти

98. Прачки

99. Програмісти

100. Продавці

101. Прохідники

102. Ремонтники ­холодильників

103. Реставратори

104. Рибалки

105. Римарі

106. Різники

107. Різьбярі

108. Садоводи

109. Санітарки

110. Сантехніки

111. Священики

112. Січові стрільці

113. Складальники мікросхем

114. Склодуви

115. Слюсарі

116. Соціальні працівники

117. Співаки

118. Столяри

119. Стоматологи

120. Страхові агенти

121. Такелажники

122. Таксисти

123. Таксидермісти

124. Танцюристи

125. Телеграфісти

126. Телеоператори

127. Телерадіомайстри

128. Телетайпісти

129. Техніки-окулісти

130. Технологи

131. Ткачі

132. Товарознавці

133. Токарі

134. Фармацевти

135. Фельдшери

136. Фермери

137. Фінансисти

138. Фотографи

139. Футболісти

140. Хлібороби

141. Художники

142. Хутровики

143. Чимбарі

144. Шахтарі

145. Шинкарі

146. Шифрувальники

147. Шляховики

148. Штукатури

149. Ювеліри

150. Юристи

 

ФлюгерЗнайомство з рідкісними професіями

Бондарі — майстри з виготовлення дерев’яного посуду. Навіть нині, у вік науково-технічного прогресу, мешканці гір — гуцули — користуються в побуті дерев’яними ємкостями різних розмірів і конфігурацій. Бочівки, бочки, цебри, коновки, кухлики — вони не б’ються, не піддаються окисленню, не іржавіють… Такий посуд має переваги над виробами з алюмінію, порцеляни, фаянсу, оцинкованого заліза, скла, кераміки… Тож і не дивно, що на дерев’яні вироби великий попит на ринках у Коломиї, Косові, Яремчі. Давній дерев’яний посуд, який виготовляли умільці нашої родини, також представлений у музеї.

* * *

Стельмах — це той, хто виготовляє дерев’яні колеса для возів, підвод. Як правило, сільський стельмах — це досвідчений майстер столярної справи. Виготовляти нові і ремонтувати поламані колеса вмів і мій батько Михайло Несторович. Якщо, бувало, щось не вдавалося йому у стельмахуванні, йшов до сусіда-переселенця з Польщі п. Йосипа Нічки. Це був фахівець високої проби. У своїй робітні він мав великий вибір верстатів, гиблів, доліт, ножів, сокир… Навіть фірмани з віддалених сіл і колгоспів приходили до нього за порадами, з проханнями якнайшвидше полагодити колесо чи розвору.

* * *

Чинбар — людина, яка займається вичинкою шкір. Чинбарство — давнє ремесло. Зі шкір овець шили кептарі, кожухи-безрукавки. Для виготовлення взуття — чобіт, постолів — використовували вичинені шкіри телят, свиней.

Пригадую, як у важкі післявоєнні 1946-1949 роки мій батько і старший брат Ярослав бралися за вичинку шкір кролів, зайців, собак… Це була довготривала і копітка праця. Шкіри знежирювали, солили, відмочували, згодом міздрували, тобто спеціальними ножами-скребками знімали жир і плівки. Хімікатів, як це практикують нині, ніяких не використовували. Замішували тісто з пшеничного та ячмінного борошна, додавали солі і цим тістом змащували шкіру. Через кілька днів зачищали, полокали, сушили, розминали. А далі ці кролячі та собачі шкіри йшли на пошиття для нас, школярів, зимових шапок.

Як стверджує молодий дослідник Гуцульщини Михайло Кочерган, автор книги про чинбарство, барабани для духових оркестрів виготовляють зі шкір кобил. Такі шкіри не квасять. Після витримування у кінському гної з них знімають шерсть і змащують вазеліном.

* * *

Лимар — ремісник, який виготовляв ремінну упряж для коней. Як правило, на упряж використовували шкіри з волів, корів, телят. Звичайно, після того, як сировину оброблять чинбарі. Багатолітнім майстром лимарської справи у селі Іваниківка Богородчанського району був батько мого швагра Миколи, Петро Микитович Думка. Цей лимар давно вже пішов у засвіти, але й досі поодинокі статечні ґазди, які мають коней, використовують виготовлену ним добротну упряж. Після Другої світової війни Петро Думка разом з іншими родинами були насильно переселені з українських територій у Польщі на Прикарпаття. На наших теренах він, не знаючи втоми, шив шлеї, вуздечки, хомути, обротьки, віжки… Все це слугувало збруєю для коней нашого дитинства — лошаків і кобилиць.

* * *

Мольфар — у Карпатах це знахар, шаман, чарівник, провісник. Слово «мольфар» походить від слова «мольфа», що означає «заворожений на добро або на зло». А ще мольфари — народні цілителі, лікують відварами коріння, трав, мазями, настоями.

 

А ви знали?

Ліцитатор — людина, що проводить аукціони. До її обов’язків входить детальне описання об’єкта, виставленого на торги, та визначення переможця. Невід’ємний атрибут цієї професії — дерев’яний молоточок.

Бляхар — фахівець із виготовлення різних бляшаних виробів (сталевий садовий інструмент, домашні інструменти тощо). Також міг паяти, варити, свердлити, правити вм’ятини, виготовляти металеві вузли різних механізмів.

Лимар — майстер, що робить кінську збрую. Міг виготовляти шкіряні ремені, валізи, гаманці, оббивати екіпажі.

Такелажник — людина, яка організовує роботу будівельних механізмів (кранів, підйомників, домкратів, монорейкових візків тощо). Вона повинна не просто підняти та перенести якийсь вантаж, а продумати, як це зробити без пошкоджень, наприклад, перевезти рояль, габаритний акваріум, дорогоцінне устаткування тощо.

 

Із книги відгуків

  • Спасибо за удивительный мир нашего прошлого, в котором я узнала знакомые предметы, близкие вещи. Благодарю за искреннее гостеприимство, теплоту и душевность хозяев. Наилучшие пожелания Вам, долгого и интересного пути Вашему музею.
    Детки Ульяна, Ярослава и Савва с мамой из Киева. 27.06.2015
  • Вражена кількістю експонатів, красою і різноманітністю самого музею. Такий музей єдиний не тільки в Україні, а й, напевно, в Європі та й у світі. Вдячна п. Роману і його родині. Я вас дуже люблю.
    Зоя Синюк (Тафтай), м. Монреаль (Канада)
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11
  • 12
  • 13
  • 14
  • 15