На території садиби у різні часи проводилися персональні виставки Романа Фабрики:
- «Америка в Галичині»
- «Кличуть у гори трембіти»
- «Лемки: роки і долі»
На світлині справа: фотовиставка «Кличуть у гори трембіти»
Конфуцій: «Все дурниці — головне стиль»
Саме Романа Фабрику можна назвати людиною стилю за його безперервне творення ідей та їх втілення в життя. Однією з таких ідей було створення Музею родинних професій, проте навіть найближчі друзі пана Романа сумнівалися, що колись такий музей буде існувати. А нещодавно власник музею привітав вже тисячного відвідувача.
В День св. Миколая Роман Фабрика вирішив привітати тисячного відвідувача музею, точніше відвідувачку, якою стала учениця дев’ятого класу школи № 12 Таня Бурда. Привітати її прийшли вчителі та друзі, а учень шостого класу цієї ж школи Олег Новосад навіть подарував музеєві сувенір. З’ясувалося, що за час існування музею це перший подарунок, всі інші експонати Роман Фабрика збирав самостійно, а деякі з них відреставрував власноручно. У музеї можна побачити символи різноманітних професій, які були у роду Фабрик.
На почесному місці у музеї ікона св. Миколая, який був покровителем ремісників. Тому що в родині Фабрик не було депутатів і чиновників, а були пасічники, ковалі, кухарі, будівельники, музиканти, військові та багато інших — понад 150 професій.
Зайшовши у музей, відразу відчуваєш позитивну енергетику, яку зберегли символи професій роду — починаючи від знарядь праці, одягу і закінчуючи медалями та почесними грамотами.
Музей родинних професій заслужений журналіст України і просто прекрасна людина Роман Фабрика відкрив у вересні минулого року. Ідея створення музею зародилася уві сні. «Ночами не сплю, а думаю», — каже Роман Михайлович. Незважаючи на те, що його брат — архітектор, стиль музею власник придумав самостійно. Експонати музею поєднуються нестандартно, але оригінально. До прикладу, якщо у роду були радійники, то у музеї є і радіоприймачі (деякі з них Роман Михайлович відремонтував) і перші мобільні телефони. Якщо ж батько ремонтував годинники, то символом цієї професії є колекція годинників різних часів. Якщо у роду були чоботарі, то символізують цю професію на полицях музею як давні постоли, так і сучасні кросівки. У музеї є навіть самогонний апарат і справжній самогон. Роман Михайлович пожартував, що цією професією володіли всі представники роду, але у список професій цю не заніс.
Марія Гаврилюк
Газета «Репортер», № 51 за 21 грудня 2006 р.
Тисячний відвідувач
переступив 19 грудня поріг музею родинних професій на подвір’ї заслуженого журналіста України Романа Фабрики. Ним стала учениця 9-Б класу Івано-Франківської загальноосвітньої школи № 12 Тетяна Бурда.
Таня каже, що прийшла сюди вдруге, бо надто вже цікаві експонати зібрано в музеї. Над ними — ікона із зображенням святого Миколи-чудотворця — покровителя ремесел. Символічно, що свого тисячного відвідувача музей прийняв саме в день святого Миколая. За словами власника музею, тут зібрані знаряддя праці представників майже півтораста професій, якими володіли предки відомого на Прикарпатті майстра пера впродовж двохсот останніх років.
— Цей музей — скромний дар колишнім трудівникам-ремісникам, а також тим, хто нині в нашій незалежній державі своєю невтомною працею продовжує естафету творення. А ще я хотів зробити своєрідний пам’ятник своїм предкам, розповісти і показати завдяки представленим тут знаряддям праці про їхні професії — чим займалися, з чого жили. Надіюся, що мої діти, внуки, правнуки продовжать цю справу, — з гордістю говорить господар.
На пам’ять про знаменну подію Роман Фабрика подарував дівчинці спеціально викарбовану медаль, солодкі подарунки, а потім почастував Тетяну та її однокласників стравами української кухні — борщем і варениками.
Тарас Заяць
Газета «Вечірній Івано-Франківськ», № 25 за 21 грудня 2006 р.
Миколаєм був Роман, теж добрий друг дітей
«Музей» у перекладі з грецької — храм муз. Яка б муза у греків не опікувалася працею, а у християн добрим покровителем ремесел є святий Миколай. Саме його відомий івано-франківський журналіст Роман Фабрика обрав патроном для свого присадибного Музею родинних професій.
Як сказав Роман Михайлович, йшов до свого музею ціле життя і 15 місяців.
13 вересня 2005 року він відкрив і презентував свою мрію, а 19 грудня 2006-го урочисто і святково вітав тисячного відвідувача.
У Музеї родинних професій побувало чимало гостей: рідня, друзі, колеги, але найосновнішими для пана Романа є діти, учні івано-франківських шкіл. Саме одна з них, учениця 9 класу СЗОШ № 12 Тетянка Бурда, стала тисячною відвідувачкою. Як визначив з-поміж школярів саме її? Таня просто сподобалась Роману Михайловичу. Такий собі смаглявий ґудзичок з довгим хвилястим волоссям.
До цього свята Роман Фабрика готувався заздалегідь. Навіть замовив спеціальну ювілейну медаль.
Тисячну відвідувачку дружина пана Романа пані Оксана вітала короваєм. А ще дівчинка отримала святковий пакуночок від Миколайчика Фабрики. А всі присутні — по смачному «миколайчику», авторучки, надувні кульки, а щасливчики — по стартовому пакету від івано-франківської філії «Київстар», яка того дня допомагала у проведенні дійства.
А далі все було, як удома, — гарячий борщик з пампушками, вареники і десерт. У добрій і неординарній справі доброму чоловікові хочеться побажати лиш добра і якнайбільше вдячних, а головне — таких, що вміють слухати, відвідувачів. Пан Роман багато знає і вміє розповідати…
Галина Брухаль
Газета «Світ молоді», № 51 за 21 грудня 2006 р.